Є образ, є миттевість життя, яку Вам вдалось придивитись, схопити і зберегти.
Дякую Вам, Євгене Вікторовичу!Завжди згадую свого дідуся, який безмежно любив свого чорного кота. Я хотіла того Цигана приручити, але де там...Обдряпав і обкусав мене - нікому не давався у руки. А в діда на колінах сидів з гордо піднятою головою. Фото, на жаль, не зробила. Побачила фото цієї бабусі - і запав мені в душу образ справжньої джружби
🥰
