Марія, доброї ночі! Я далекий від красного письменства, тобто від поезії. Тому порився в Інеті і знайшов, що 21.04 у Шекспіра день народження і день смерті. Знайшов, як на мене, досить вдалий переклад сонета 66 Дмитра Павличка. Для порівняння, є ще один переклад, судячи з лексики, молодого сучасника.
Переклад ДМИТРА ПАВЛИЧКА (українська класика)
Я кличу смерть – дивитися набридло
На жебри і приниження чеснот,
На безтурботне і вельможне бидло,
На правоту, що їй затисли рот,
На честь фальшиву, на дівочу вроду
Поганьблену, на зраду в пишноті,
На правду, що підлоті навдогоду
В бруд обертає почуття святі,
І на мистецтво під п\'ятою влади,
І на талант під наглядом шпика,
І на порядність, що безбожно краде,
І на добро, що в зла за служника!
Я від всього цього помер би нині,
Та як тебе лишити в самотині?
*****
переклад Тараса ШЕВЧЕНКА-ЗАДУНАЙСЬКОГО (сучасність)
Я кличу смерть, немов галімий емо,
Життя – лайно, а люди всі – нікчеми,
Хто береже понти, без бабок той,
Всіх кинули, у бізнесі – аццстой,
Зате рулить гламурная тусня,
Таблоїди та глянцева фігня.
Дівчата – шльондри або мріють ними стати,
Поети подались на порносайти,
Бо премії дербанять між собою
Тупі песиголовці сивочолі
І вчать нас жити, довбані скоти.
У місто не поткнешся через трафік -
Послав би я давно усе це на фіг,
Якби не те, що є у світі Ти.
