Вирій прилетів

Тятиву натягнуто! Степан вже готується вкладати стрілу до програмістського луку! Друзі! Будь ласка, зверніть увагу на останню новину нашого сайту. Степан почав вести відео-Щоденник з вдосконалення нашого сайту. Закликаю усіх вас якомога широко долучтись до дискусії під тим відео. І тут на сайті, а ще краще, у кого є така можливість, то на каналі Степана в Ютюб. Також, прошу усіх вас, поширте це відео на своїх соціальних майданчиках. Це допоможе нам отримати розголосу, що у свою чергу, створить основу для потужної підтримки у розробці нової версії сайту: як медійної так і фінансової. Будьмо ініціативнішими, — зрештою, це ж для нашого з вами добра!

Вельми дякую, Ігоре! Гарне Ви надумали прочитання для цієї невибаглової композиції. Тепер вона починає набувати певної багатогранності. Приблизно такої ж, що й в квадратах Малевича, коли подумки продовжувати їхні грані до певних меж. Щодо такого звучання цього мого простенького "шедеру" збагнув лише після даного Вашого коментаря. Тепер зображена парабола може наповнювати сюжет цієї картини різними контекстами: наданого мною в цій композиці та цим Вашим. Ще хтось, напевно, може побачити в ній дещо інше…

Словно натянутый лук. Стилизированный под острие наконечника и пучка пальцев,удерживающий стрелу...

Піді мною в небі вирій пролітав!Ледь устигнув… ноги підібгав,Камеру до рук узяв, — нашвидкоручквадрат жовтенький підібрав, —Вмить він зелененьким став.Тож швиденько клацнув та, — у друк.Тішитиме вас таке надбання,Аби настрій досягав завзяття!

Вельми дякую, Олександре, за Ваші медові слова. Я дуже поважаю Ваші думки, що Ви їх висловлюєте у коментарях до робіт наших колег. Стосовно даної композиційної схеми "Вирій прилетів", то я б не зараховував її до свого творчого здобутку. Це скоріше вимушений жанр, що я його запровадив з певною технічною метою задля ілюстрації своїх дописів на форумі нашого сайта. Однак, у цьому жанрі все ж вбачаю певний потенціал для натхненної творчої самореалізації. Пам'ятайте, Олександре, що я поважаю та ціную Вашу думку! Попри це у сусідньому коментарі дозволю собі з Вами не погодитись (Ви мене трошки випередили, я вже мав того коментаря оприлюднити). Стосовно математизму в мистецтві, то тут зображено звичайну параболу, що за певного ракурсу почала слугувати за контури пташиного вирою.

Математизм в искусстве - поначалу может показаться абсурдом, однако, учитывая, что автор на высоте владеет искусством комбинации слов, то биш искусством риторики, но не пустого красноречия.., всё это вынуждает нас размышлять и делать попытки хотя бы минимального исследования творчества Юрия.

Дякую, Ігоре, за відгук. Ви навіть не уявляєте, як же ж не просто жити з усвідомленням обізнаності щодо внутрішньго строю пізнаної самосвідомості. Це, скоріше тягар, аніж благо. Та я лише тішусь з того, бо це благо наповнює сенсом моє буття.

Познание неизвестного,есть познание себя.